ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ГОЯН (ЛИСАК) АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ

Гоян (Лисак) Анатолій Григорович народився 9 травня 1968 року в місті Снятин у сім’ї Лисак Григорія Дмитровича та Лисак Марії Дмитрівни, де ріс ще зі своїми двома старшими братами.

У 1985 році закінчив загальноосвітню школу №1 імені Василя Стефаника. Після навчання був призваний на військову службу в Грузію, в Тбілісі, до військ повітряних сил, де протягом двох років здобував військову підготовку. Працював на різних підприємствах у різних куточках світу.

Справжній патріот своєї Батьківщини, Анатолій, не зміг спокійно всидіти вдома, коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Чоловік, не вагаючись, пішов до військомату, записався добровольцем та мужньо став на захист Батьківщини.

Вже четвертий рік у страшній війні на Сході України гинуть кращі сини та доньки українського народу на бойовому посту із зброєю в руках, відходячи у Вічність… Серед них Гоян (Лисак) Анатолій Григорович — кулеметник 77-го окремого батальйону ТРО Збройних Сил України, старший солдат.

На жаль, через трагічну загибель, він так і не встиг здійснити свої мрії, долюбити та відчути повноту людського щастя.

02 травня 2025 року ворог здійснив підступний обстріл населеного пункту Високе (Червоне) Пологівського району, Запорізької області. Виконуючи бойове завдання щодо захисту Незалежності України багато воїнів загинули та були поранені. Серед полеглих був і Гоян (Лисак) Анатолій Григорович (позивний «Джокер»).

Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка — віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім’я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна — Героя.

09 травня 2025 року був похований Герой на Алеї Слави кладовища міста Снятин.