ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ГУЦУЛЯК ВАСИЛЬ РОМАНОВИЧ

Гуцуляк Василь Романович народився 06 лютого 1983 року в м. Снятин. Дитинство проходило у цьому ж місті, мікрорайон Кулачин. З раннього дитинства проявляв доброту, щирість та допитливість, відвідував дитячий садок у рідному Снятині, де вихователі відзначали його чуйність і товариськість. У 1990 році пішов у перший клас Снятинської середньої школи № 2 (нині Снятинський ліцей імені Михайла Бажанського) де і закінчив 9 класів. Вчився добре, приймав активну участь у житті класу. Був старанним учнем, активним учасником шкільних заходів, мав повагу серед однокласників. Василь захоплювався грою у футбол.

Після закінчення школи вступив до Городенківського професійно-технічного училища № 31, де здобув професію за спеціальністю «Водій транспортних засобів». У нього було прагнення до справедливості та бажання бути корисним суспільству. Здобувши спеціальність працював у комунгоспі, дорожньо-експлуатаційному управлінні, птахофабрика «Нова». Колеги по роботі відзначали його відповідальність, працьовитість, щирість, готовність завжди прийти на допомогу.

У серпні 2024 року був призваний на службу в ряди Збройних Сил України, де разом з іншими воїнами пішов захищати рідну землю. Вірив у Перемогу, у силу українського духу, у майбутнє для своєї сім'ї та рідної землі. Був прикладом мужності, витримки та самопожертви. Брав участь у важких боях на Донецькому напрямку біля Покровська.

Загинув Гуцуляк Василь 11 липня 2025 року, залишивши по собі глибокий слід у серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав.

Світла пам’ять про Василя назавжди залишиться в наших серцях. Його життя — це приклад гідності, любові до Батьківщини та незламної віри в добро. Його подвиг — це наш біль, наша гордість і наш обов’язок пам’ятати.