БЕЛЕЛУЙСЬКА МАЛАНКА – УНІКАЛЬНЕ ЯВИЩЕ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

  • 180

   З давніх давен обряд Маланки?в?селі?Белелуя розпочинають 13 січня, напередодні Старого Нового Року, свята Василія. З самого ранку учасники автентичної переберії, яку благословляє місцевий священник, йдуть колядувати від хати до хати, де живуть дівчата на виданні.?За традицією,?участь у маланкуванні беруть лише хлопці, що переодягаються?у?різних персонажів. У ?святковому магічному обряді, яскравому костюмованому дійстві, беруть участь одні ж і ті традиційні персонажі – Маланка і Василь, які є головними, а ще дід, баба, ведмідь, чорт, жид, смерть, шандарь (поліцай) та лікар. Найбільш вражаючими є ?ведмеді, їх костюми споконвічно виготовляють із очерету, і вага їхня може сягати до двадцять кілограм.?Ще одна особливість?белелуйської переберії?–?розмальовані?тканинні?маски?нечистої сили –?чортів,??а також?смертей. Виглядає?все це незвично, трохи страхітливо, але дуже колоритно.

   Уже ближче до полудня в Белелуї біля Народного дому в центрі села?збираються маланкарі?з трьох кутів села?та?численні?глядачі, як місцеві, так і туристи, представники мас-медіа з різних куточків Прикарпаття, Буковини. Цьогоріч прибули делегації зі Львова, Чернівців, а також творчі знімальні групи із Києва та Снятина. Як розповіла начальник відділу культури і туризму Снятинської міської ради Мирослава Будаковська, Белелуйська Маланка планується до внесення у загальнонаціональний перелік об’єктів нематеріальної спадщини, а згодом і в ЮНЕСКО.? Нагадаємо, що наприкінці 2021 року покутська Маланка здобула нагороду Гран-Прі в обласному конкурсі новорічно-різдвяних обрядів. Директор Белелуйського НД, ідейний натхненник фольклорно-етнографічного народного гурту «Маланка» та популяризатор обряду переберії Михайло Герліб, щороку опікується процесом ?підготовки вражаючого дійства, стежить, щоб усе було як годиться. А цьогоріч йому випала честь супроводжувати учасників столичної знімальної групи, давати інтерв’ю представникам регіональних ЗМІ. У заході взяли участь очільник Старостинського округу №7 Василь Болембах та працівники Будинку культури (директор Ірина Томаш).

   На обрядовому дійстві, біля Народного дому, де зібралося багато людей, відбувся виступ ФЕК «Маланка», які талановито виконали українські колядки. За традицією, тут же зробили пам’ятні фотографії усі учасники Маланки, яка вабить своєю унікальністю.

? Як розповідає М. Герліб, свято?Маланки?ділиться на?три?етапи –?коляда, борінка та?вечірнє?щедрування по хатах.?У коляді?беруть участь старші хлопці в костюмах?традиційних Маланки і Василя,?ведмедів,?а ще лікарів,?чортів, смертей та жидів.

   Саму підготовку до обряду розпочинають за місяць, адже вирішують, хто яким персонажем буде, готують костюми. Як каже М. Герліб, у Белелуї нема чоловіка чи хлопця, який хоч раз у житті не брав участі в Маланці.

? Родзинкою свята є так звана борінка – велика битва маланкарів з трьох сільських кутів. Спочатку процесія?збирається біля?Народного дому, що в центрі села. Туди ж?сходяться?всі?глядачі, прибулі гості?та три групи Маланок з кутів? Берестова, Соківна, Великий?кут. Далі, після частувань і фотосесій,?весь люд?разом з маланкарями прямує до футбольного поля на околиці села, де?відбувається традиційна борінка. На поле сходиться багато народу, від малого до старого, усі утворюють велике коло. Першими битися??виходять два ведмеді, ведучи за руки?малих?ведмежат. Під наглядом суддів обмінюються рукостисканням і ось змагання можна вважати відкритими! Під бурхливі овації, вболівання і скандування вболівальників?на поле по черзі виходять чорти, жиди, смерті. У?двобої перемагає той, хто першим вкладе на землю супротивника.

   Боротьба точиться не на жарт. Переможців натовп зустрічає радісними криками й обов'язково вшановує підкиданням на руках.

   По завершенню борінки глядачі фотографуються з перебраними й розходяться по домівках, адже попереду?їх чекає активне?святкування – маланкування по хатах, а також сільська забава з музикою, яку спонсорує Маланка.

   Белелуя на Покутті одне з небагатьох сіл на Прикарпатті і в Україні, яке зберегло автентичну Маланку, без модернових нововведень. Суттєво і те, що це село не втратило цікаву традицію під натиском совєтів, які суворо забороняли подібні традиційні святкування. Не страшний нашій Маланці навіть? коронавірус.? Цьогорічне дійство було знову пам’ятне і велелюдне.

   Традиційно, усіх маланкарів?господарі?кличуть до?щедро накритого?столу. Таке ставлення сформувалося ще з давнини, коли прихід Маланки в хату мав майже сакральне значення, адже це була частина обряду на?щедрий урожай, добро і прибутки, як у полі, так і в родині. Тож прихід маланкарів був особливою честю для господарів.

    2