Кукурудзяні плантації під загрозою

  • 352

 

Західний кукурудзяний жук (ЗКЖ) - латинська  назва Diabrotika virgifera

Сьогодні Українські кукурудзяні плантаціїї  під загрозою масового пошкодження  новим, не менш прожерливим, шкідником в посівах кукурудзи , а ніж колорадський  жук  на картоплі. Цей жук вважається одним із небезпечніших шкідників кукурудзи у світі.Рослини-господарі -кукурудза, а також рослини з родини злакових, айстрових, бобових, та гарбузових.

Протягом останніх років моніторинг західного кукурудзяного жука за допомогою феромонних пасток показує, що кількість популяції жука постійно збільшується і займає все більшу територію населених пунктів на Україні.а також в нашому районі.

Так  саме в ці  серпневі жаркі дні зафіксований  літ самців і самок ЗКЖ на території нашого району . Цьогорічні погодні умови надсприятливі для розвитку шкідливих організмів ,тому і спостерігається  висока Інтенсивність льоту жуків .Це свідчить про те ,що в ближчі 2-5 років ,якщо нехтувати карантинними заходами, шкідник стане загрозою посівам кукурудзи на Покутті .Морфологічні та біологічні особливості. Цикл розвитку шкідника включає: яйце, личинку, лялечку, імаго. За рік проходить повну стадію розвитку одного покоління (генерації).   Відродження  найбільш шкідливоЇ стадії -личинок припадає на другу половину травня – до середини червня. Будучи монофагами, виплоджені личинки в грунті живляться тільки корінням кукурудзи (приблизно 30 днів); пошкоджують спочатку з периферійної зони до стебла, що призводить до полягання кукурудзи і, відповідно, загибелі рослини. Доросла комаха (імаго) має розміри 4-7мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні повздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Поява імаго спостерігається із середини червня, масовий виліт збігається з періодом цвітіння кукурудзи. На даний час в населених пунктах  нашого регіону проходить літ, спарювання та яйцекладка жуків. Живляться жуки пилком, маточковими стовпчиками, незрілим молоденьким зерном та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин із родини гарбузових, бобових, злакових та складноцвітих. Період яйцекладіння кінці липня і триватиме до кінця серпня. Плодючість 1 самки до 1000 яєць, які відкладає в поверхневі шари ґрунту на глибину 10см біля основи стебла рослин, віддаючи перевагу пухким, родючим та вологим ділянкам.

У західного кукурудзяного жука (ЗКЖ) шкодять як жуки, так і личинки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. За живлення жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність. Особливо небезпечні та  прожерливі личинки, які живляться коренями кукурудзи. Личинки перших віків спочатку об’їдають кореневі волоски, потім тонкі корінці, а згодом — великі та стрижневі, водночас заносячи збудників кореневих гнилей. У результаті пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді нерідко зовсім гинуть. Пошкоджені рослини весною ,які не загинули,залишаються ослабленими  ,тому в період вегетації під час сильних вітрів та дощів легко вилягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає повністю або частково неможливим для механізованого збирання врожаю.На таких стеблах формуються недорозвинені качани.

Розповсюдження яєць та личинок жуків можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці.  Та основне зараження – в пошуках корму дорослі особини перелітають на інші поля кукурудзи,маючи здатність високої летючості.  Перенесенню жуків  також сприяє вітер.

Карантинні заходи. Ввезення насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи з-за кордону дозволяється тільки за погодженням Держпродспоживслужби України при наявності карантинного дозволу на імпорт та фітосанітарного сертифіката країни-експортера.

Основна вимога на даний період із заходів боротьби – дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину та люцерну. Висівати насіння кукурудзи на тому ж полі можна  не раніше ,ніж через три роки, не допускаючи монокультури ( посів кукурудзи по кукурудзі). Поля кукурудзи після збирання врожаю обов’язково потрібно переорати відвальним способом для глибшого промерзання ґрунту, що зумовить часткову загибель яєць шкідника.

З хімічних заходів боротьби основним є обробка рослин пестицидами проти жуків та личинок.   В   даний час проти Західного кукурудзяного жука зареєстровано два препарати: Кайзо ,в.г.- 0,3 кг/га, Карате Зеон 050, мк.с.- 0,3 л/га. Протруювання насіння кукурудзи проти комплексу наземних і грунтових шкідників дозволено згідно «Переліку..» препаратами Форс Зеа 280 FS, т.к.с. – 5-6 л/т,  Круїзер 600 FS, т.к.с.-4,5 л/т , Пончо 600 FS, т.к.с..-3,5 л/т.

Так як рослини кукурудзи високорослі і проводити на них захисні міроприємства в період заселення жуками  посівів практично неможливо ,крім авіаційним методом.Але нагадуємо ,що    на теренах Снятинщини  авіаобробки полів пестицидами заборонені. Тому рекомендуємо  всім  землекористувачам  суворо дотримуватись вище названих вимог вирощування кукурудзи,щоб не допустити масового розповсюдження небезпечного карантинного шкідника на території району.

  Державний фітосанітарний  інспектор Іванна Пупенко