Малярія: що варто знати і як уберегтися

  • 143

 

Малярія — небезпечне для життя захворювання, що передається через укуси комарів. Недуга поширена у 91 країні світу, переважно це Африка, Азія, Південна та Північна Америка. В Україні передавання малярії комарами не відбувається і наразі всі зареєстровані випадки інфікування — завезені. Так, в минулому році в Україні зареєстровано 10 випадків малярії, а в 2021 році – 38. В усьому світі в 2021 році було зафіксовано приблизно 247 мільйонів випадків малярії, кількість смертей від малярії становила 619 000.

Серед мешканців Снятинської громади за останні роки випадків малярії не зареєстровано.

Всесвітній день боротьби з малярією, що відзначається щорічно 25 квітня, заснований ВООЗ на її 60 сесії в травні 2007 року. День присвячений пропаганді глобальних зусиль щодо забезпечення ефективної боротьби проти малярії.

Існує 5 видів паразитів Plasmodium, які викликають малярію у людей, і 2 з цих видів –  P. falciparum  і  P. vivax  – становлять найбільшу загрозу. P. falciparum є найбільш смертоносним малярійним паразитом і найбільш поширеним на африканському континенті. P. vivax є домінуючим малярійним паразитом у більшості країн за межами Африки на південь від Сахари. Іншими видами малярії, які можуть заразити людей, є P. malariae, P. ovale і P. knowlesi. Останній спричинює малярію у макак, але може паразитувати і у людей. Якщо не лікувати малярію P. falciparum, вона може прогресувати до важкої хвороби та смерті протягом 24 годин.

Зазвичай люди заражаються малярією через укуси заразної самки комара Anopheles. Лише комарі Anopheles можуть передавати малярію. При укусі комара у зараженої людини береться невелика кількість крові, в якій містяться мікроскопічні малярійні плазмодії (паразити). Приблизно через 1 тиждень, коли комар кусає іншу людину, ці паразити змішуються зі слиною комара та вводяться в укушену людину. Після цього проходить певний період часу («інкубаційний період») до появи перших симптомів. Інкубаційний період в більшості випадків коливається від 7 до 30 днів. 

Оскільки малярійний паразит знаходиться в еритроцитах інфікованої людини, малярія також може передаватися через переливання крові, трансплантацію органів або спільне використання голок чи шприців, заражених кров’ю. Малярія також може передаватися від матері до ненародженої дитини до або під час пологів («вроджена» малярія). Інфікування дитини матір’ю можливе тільки за відсутності у неї імунітету проти малярії.

Малярія не передається від людини до людини, як застуда чи грип, і не може передаватися статевим шляхом. Ви не можете заразитися малярією при випадковому контакті з хворими на малярію, наприклад, якщо сидіти поруч із хворим на малярію.

Симптоми можуть бути легкими або загрожувати життю. Легкими симптомами є лихоманка, озноб і біль голови. Серйозні симптоми включають втому, сплутаність свідомості, судоми та утруднене дихання.

Немовлята, діти до 5 років, вагітні жінки та люди з ВІЛ або СНІДом мають більший ризик важкого перебігу інфекції. 

Основні ознаки при підозрі на малярію:

  • перебування в ендемічному районі в останні 2 роки;
  • періодичне підвищення температури тіла при невідомому захворюванні тривалістю понад 5 днів, а в ендемічних районах — понад 2 дні;
  • лихоманка нез’ясованої етіології, яка не піддається антибактеріальній, противірусній, протигрибковій терапії;
  • виникнення захворювання з лихоманкою неясного генезу через 2 міс після переливання крові;
  • підвищення температури тіла у хворих з малярією в анамнезі;
  • прогресуюче збільшення селезінки та печінки, анемія при лихоманці неясного генезу;
  • захворювання неясного генезу з лихоманкою, анемією та жовтяницею;
  • озноб, жар, посилення потовиділення;
  • наявність класичної тріади малярії: лихоманка, анемія, спленомегалія.

 

На сьогоднішній день існує єдиний спосіб уникнути зараження малярією в несприятливих місцях – це вакцинація. Зазвичай, курс вакцин призначають за два тижні до поїздки в місце, з небезпекою епідемії малярії, і продовжується протягом усього часу перебування і ще 4 тижні після повернення назад. Крім цього, слід завжди користуватися препаратами, що захищають від укусів москітів і комарів і використовувати москітні сітки.

З жовтня 2021 року ВООЗ рекомендує широко використовувати вакцину проти малярії RTS,S/AS01 серед дітей, які проживають у регіонах із помірним або високим рівнем передачі малярії P. falciparum. Вакцина значно зменшує захворюваність на малярію та смертельно тяжку малярію серед маленьких дітей.

За рекомендаціями ВООЗ «Міжнародні подорожі та безпека здоров’я», особам, які планують відвідати ендемічні з малярії країни, слід запам’ятати такі правила:

- бути обізнаним щодо ризику зараження, інкубаційного періоду, основних симптомів малярії;

- берегтися від укусів комарів (одяг, який максимально прикриває тіло, використання репелентів та антимоскітних сіток);

- приймати протималярійні препарати з метою особистої профілактики;

- негайно звертатись до лікарів у разі появи лихоманки з метою своєчасного встановлення діагнозу «малярія» та призначення схеми лікування;

- профілактика посттрансфузійної малярії полягає в ретельному відборі донорів, відсторонення від донорства на три роки осіб, які перенесли малярію або повернулися з ендемічних по малярії районів;

-особиста хіміопрофілактика – це вживання протималярійних препаратів особами, які виїжджають у високоендемічні осередки малярії. Прийом хіміопрепаратів починають за тиждень до в’їзду у вогнище, продовжують протягом всього перебування у вогнищі та протягом 4 – 6 тижнів після виїзду з вогнища;

- вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів;

 - визначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Слід суворо дотримуватись схеми та дозування препарату. За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби;

 - у разі будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід звернутись до лікаря, повідомивши його про поїздку до ендемічної країни протягом останніх трьох років, та виконувати всі його рекомендації.

 

 

Підготувала лікар-епідеміолог

Снятинського відділу

Коломийського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»                                    Олександра Томашовська