До відома громадян

3 1 січня 2022 року, згідно із Законом України №1017-IX від 01.12.2020 року, фізичні особи — підприємці платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп зобов’язані застосовувати PPO чи ПPPO при здійсненні готівкових розрахунків з покупцями незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

Запровадження обов’язкового PPO/ПPPO має на меті покращення процесу фіскалізацїі, як одного з механізмів детінізаціі економіки, збільшення в цілому надходжень до бюджету та полегшення ведення господарської діяльності представниками малого та середнього бізнесу.

Водночас, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села, i якщо торгівля не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів та не перевищує граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів MП3 (у 2023 році — 7272850 грн.)) мають право здійснювати діяльність без PPO/ПPPO, але з обов’язковим застосуванням KOPO i PK. Зазначена норма не застосовується у разі, якщо роздрібна торгівля здійснюється у торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; такими ФОП також здійснються дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет; органами місцевого самоврядування прийнято рішення про обов’язкове застосування на територіі села PPO/ПPPO.

Слід зазначити, що відповідно до норм Закону України від 06.07.1995 № 265/98—BP, за порушення застосування PPO/ПPPO або ïx відсутність передбачена фінансова відповідальність. У зв’язку з введенням режиму военного стану в Україні, фінансова відповідальність за відсутність касових апаратів до ycix торгівців за період з 1 січня 2022 до 1 жовтня 2023 року не застосовується, окрім тих, що здійснюють продаж підакцизних товарів, валютних цінностей aбo ж працюють у сфері азартних iгop.

Однак, з 1 серпня 2023 року відповідно до Закону України від 30 червня 2023 року № 3219, з 1 жовтня 2023 року відновлено відповідальність бізнесу за порушення використання PPO чи ПPPO при здійсненні готівкових операцій.

Крім цього інформуємо, що у 2023 році фізичні особи — громадяни, які мають у власності земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вперше отримають податкове повідомлення — рішення з детальним розрахунком суми мінімального податкового зобов’язання за такі земельні ділянки.

Розрахункова сума MП3 визначається контролюючим органом за формулами, встановленими ст. 381 Податкового кодексу України, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки aбo нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по області.

Сума податку, яка підлягатиме сплаті до бюджету, визначаеться як позитивна різниця між сумою загального MП3 та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок  протягом 60 днів з дня вручения податкового повідомлення—рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним MП3 та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні — рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення — рішення звернутися до контролюючого органу для проведения звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтверджуючих документів, зокрема щодо земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні aбo в оренді (суборенді, емфітевзисі), ïx нормативної грошової оцінки та площі;  суми доходу, отриманого від реалізацїі власної  сільськогосподарської  продукціі; суми сплачених податків, зборів, платежів.