ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ШИХОВ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Шихов Валерій Васильович народився 14 серпня 1974 року в Снятині. З дитинства любив природу – ліс, особливо у грибну пору, тварин, птахів… Завжди в його кишенях був корм для безпритульних котів і собак. Ніколи не пройшов повз тих, хто потребує допомоги. Завжди щирий, добрий, небагатослівний. У школі захоплювався спортом, мав звання кандидата в майстри спорту зі спортивного орієнтування. Після повернення з армії разом братом відкрили майстерню по ремонту побутової техніки. Валерій зарекомендував себе відповідальним, добросовісним майстром, якого знали і за межами Снятинщини. Він дуже рідко сердився, всі проблеми вирішув з посмішкою… Знаменита «Шиховська усмішка…». Валерій був добрим шахматистом….
В 1996 створив сім’ю. Вивів у доросле життя двох синів… Побудував будинок… Посадив сад… Побавив маленького онучка…
Коли почув страшну звістку 24 лютого 2022 року, то не чекав повістки. Сам пішов до військомату і вже 28 лютого був у складі бійців ТО. Захищав населені пункти Київщини, Житомирщини, бачив результати жорстокості ворогів… Потім воював за Лисичанськ і Сєвєродонецьк. Ніколи не скаржився… Завжди кожна розмова закінчувалася словами «Все буде добре!». В серпні приїжджав у відпустку. Тішився, що вони зуміли не пустити війну у рідний край, хоча добре розумів ціну миру на нашій території. 22 серпня відпустка закінчилася. Частина, в якій служив Валерій, вже була у Бахмуті. 22 вересня 2022 року під час страшного кровопролитного бою за Бахмут він загинув… Нагороджений орденом «за мужність» ІІІ ступеня.
