ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ВАХНЮК ВІКТОР ІВАНОВИЧ
Вахнюк Віктор Іванович народився в селі Стецева. У нього завжди була жага навчитись чомусь новому. За шкільні роки Віктор навчився їхати на різному транспорті, від легкових до велико-габаритних машин. Закінчивши школу юнак пішов у армію. Служив в Донецькій області, м. Єнакієво. Після армії він одружився. Працював на будівництві спочатку простим будівельником, потім головним інженером в різних містах України. Тому в нього було багато друзів не тільки з рідного села, а й з цілої України.
Дуже цінував сім’ю, обожнював дітей. Створив для них затишний дім. Посадив надзвичайний сад, викопав ставок. Любив життя і дорожив кожною хвилиною. Мав багато захоплень – мисливство, колекціонування старовинних речей, стрибки з парашутом. Самостійно виготовляв різноманітні дерев’яні вироби. Дуже любив тварин, тому часто приносив додому зайця, лисицю, борсука, білочку і навіть щеня вовка. Для забезпечення добробуту сім’ї їхав на заробітки в різні країни. 18 лютого саме поїхав в черговий раз до Німеччини. Проте, дізнавшись про біду в Україні, 25 лютого вже був дома. Добровольцем пішов боронити рідний край в складі батальйону «Донбас». Воював Віктор в Донецькій області, де велися найактивніші бої. Був безстрашним, відважним і дуже вольовим. Бездоганно виконував всі бойові завдання. 5 жовтня 2022 року його батальйон в запеклих боях визволив Лиман. Загинув 6 жовтня неподалік с. Терни, Лиманського р-н., Донецької області, вступивши в нерівний бій з окупантами. Нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня.
