"Так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне" (Ін. 3, 16) Всечесні отці, дорогі брати і сестри! Христос рождається!

Звершилася велика таїна – на землі у людському тілі явився Бог. Предвічний Бог приходить на грішну землю до людей, щоби потім від людей терпіти наругу, страшні катування, муки і ганебну смерть на хресті. Навіщо Бог, неосяжний у Своїй святості, славі й безмежності, так принижує Себе, заради кого і заради чого?

Це – Його безмежна й неосяжна любов до грішної людини, про що Він сам засвідчив: "Так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне" (Ін. 3, 16). Заради того, щоби грішній людині не тільки повернути втрачений рай, а дати, за словами св. Іоана Золотоустого, набагато більше: увести її до Царства Небесного, до Свого Царства. Про це пізніше Він скаже Своїм учням, а через них кожному, хто увірує в Нього і полюбить Його: "Візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я" (Ін. 14, 3).

Що є любов? Любов – це одна із християнських чеснот, яку Творець вселив у душу людини під час її творіння і яка перебуває вічно. За загальним визначенням, любити – це відчувати того, кого любиш у своєму серці, у своїй душі, а себе у душі того, кого любиш. Це стосується любові подружньої, любові батьків до дітей і дітей до батьків, любові між рідними.

Однак особливий зміст і силу має любов Божа до грішної людини. І найважливішою, найбільшою ознакою Його безмежної любові є те, що Він хоче особисто бути в наших душах, хоче єднатися з нами, грішними, інколи лукавими. Як? Про це Він виголосив на Тайній Вечері: "Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє… Пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів" (Мф. 26, 26-28). І водночас в іншому місці каже: "Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому" (Ін. 6, 56), – це найвища ознака Його любові і саме такої Він хоче від нас.

Любов має бути взаємна, ми теж маємо любити Божого Сина, нашого Спасителя. Він хоче цієї любові, Він стукає до наших душ. Як колись ще в лоні Пречистої Діви Марії просився до домів жителів Вифлеєма, так нині Він проситься до домів наших сердець. Він хоче, щоб кожне людське серце, кожна душа стали Його яслами, Його вертепом. Колись жителі Вифлеєма не впустили Його до себе. Сьогодні Ісус стукає до кожного людського серця і просить відчинити Йому двері душі, просить, щоб ми не були подібними до байдужих вифлеємських жителів, а виявляли взаємну любов до Нього.

Саме заради неї Син Божий принижує Себе до вигляду немічного Немовляти, щоби власним прикладом показати людині нікчемність земного багатства й величності. Він шукає скромних, простих, щирих сердець і нехтує зарозумілістю й пихою, адже ангели сповіщають про народження Сина Божого вбогим пастухам, а не гордим володарям світу.

На жаль, так мало нині любові у світі, нема миру і спокою. Панують війна і смерть. Замість любові, ненависть звіроподібного агресора. Ворог, лицемірно називаючи себе християнином, не бачить Христа ані в яслах, ані на Голгофі. Виявляючи амбіції і ненависть сатани, нині сіє найбільше зло – смерть. А ми з вірою в Божу всемогутність, з вірою в любов до нас Немовляти Божого Ісуса, з якою Він прийшов на землю, зустрічаймо Його з колядками і щирими молитвами. У наших душах хай буде нелицемірна, чиста любов, щира віра і непохитна надія на любов і милість Спасителя, що Він зглянеться на нашу державу Україну, звільнить її від ненависного ворога, укріпить і захистить наших воїнів, зцілить поранених, визволить поневолених, знищить смертоносну зброю ворога, навіє страх й упокорить його. Адже Божу правду й Божу силу здолати неможливо.

За святою Вечерею у своїх родинах помолімося за тих, хто виконав заповідь Спасителя: "Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх" (Ін. 15, 13), – і вже ніколи не сядуть до столу зі своїми рідними. Ісус, Боже Немовля, із Вифлеємських ясел простягає Свої руки до кожного людського серця і каже: "Не плачте, не сумуйте! Погляньте на Мене. Це Я насамперед прийшов виконати заповідь любові – на Голгофському хресті віддати душу за вас, друзів Моїх. Це Я заради вас нині у вигляді немічного Немовляти прийшов, щоб разом із Вами терпіти людську наругу. А ви кріпіться, бо Я переміг цей лукавий світ, "Я з вами по всі дні, до кінця віку" (Мф. 28, 20).

Із Різдвом Христовим і Новим роком сердечно вітаю всечесних отців, голову міста і Снятинської територіальної громади, голову Заболотівської територіальної громади, а в їхніх особах увесь управлінський апарат і депутатський корпус та всіх покутян. Особливо щирі вітання нашим воїнам, волонтерам, капеланам та повсякчасні невпинні наші молитви за них перед яслами Спасителя. Бажаю всім міцного здоров'я, душевного спокою, різдвяної радості, сповнення всіх мрій, сподівань і благословення Божого Дитяти Ісуса.

Христос рождається! Славімо Його!

Протоієрей Михайло МАРУСЯК,

декан Снятинський Православної Церкви України, доктор богословських наук