ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: КОЗНЮК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

Народився Михайло Кознюк у 1997 році в с. Буковець Верховинського району в багатодітній сім’ї. Він був сьомою дитиною. У нього був дуже добрий характер, життєрадісний. Ніколи не говорив про проблеми. А ще він дуже любив худобу — свиней, овець. У вівчарі пішов ще малим. Для Михайла вівчарство було не лише способом заробітку, а й улюбленою справою. Тварин хлопець любив, а ті поводилися слухняно поруч з ним. Мав золоті руки: любив усе робити в хаті, по господарству...

У 2015 році вівчар Михайло Кознюк прославився після інтерв’ю одному з телеканалів, у якому на колоритному гуцульському говорі розповів про роботу вівчаря у Карпатах. Це відео зібрало на YouTube майже два мільйони переглядів.

2016 року Михайло Кознюк пішов служити в зону АТО. Спочатку він служив у Львові, потім його перекинули в Рівне, згодом забрали на передову.

Під час повномасштабного вторгнення Росії воював у 8-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 2 гірсько-штурмової роти. Мав позивний “Михайло Іванович”. Брав участь у звільненні Київської та Чернігівської областей. Згодом Михайла підвищили. Спершу керував відділенням, потім став головним сержантом взводу.

Був дуже доброю людиною. Ніколи не старався виділитися. Завоював серця людей своєю безкорисливістю і справедливістю. Він втілював у собі те, за що бореться Україна.

Загинув Михайло Кознюк під час артилерійського обстрілу на Донеччині 12 лютого 2023 року.  Він був сержантом 2 гірсько-штурмової роти 8 окремого гірсько-штурмового батальйону. Михайлові назавжди 26 років.