ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: Туранський Михайло Олегович

Народився Михайло Туранський в селі Стецева 20 квітня 1967 року. Ріс розумною і дуже активною дитиною. Михайлові було 15 років коли помер тато. Тоді закінчилися його юнацькі роки. Він став опорою для мами та молодшої сестри. Закінчив 9 класів Стецівської школи, вступив до Івано-Франківського меблевого училища.  Після закінчення училища пішов до армії. Під час служби став ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС.

Одружився 1991 року. Став турботливим чоловіком. Оберігав сім’ю від усяких негараздів у житті. Для нього не було такої проблеми, щоб він не міг вирішити. Дружина завжди відчувала його любов та підтримку.

Михайло мав дуже добре серце і чуйну душу. Він нікому не відмовив у допомозі, хто б до нього не звертався.

Останні 15 років Михайло віддав улюбленій справі, працював столярем, виготовляв меблі. Він став найкращим майстром в окрузі. Вся робота будь-якої складності мала бути виконана на вищому рівні. Виділявся старанністю у всіх справах. Був незамінним майстром. Майже завжди спокійний, працьовитий і сумлінний.

За улюбленою роботою його застала й війна. Він відклав все і сказав, що мусить іти  захищати Батьківщину.

28 лютого 2022 року зібрався і пішов до військкомату, не дивлячись на те, що мав інвалідність ІІІ групи.

1 березня він був уже у строю. Побратими вибрали його командиром загону. Загинув Туранський Михайло 6 березня 2023 року поблизу с-ща Нью-Йорк та с. Суха Балка Бахмутського району Донецької області.

У пам’яті назавжди.