ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: Святун Станіслав Владиславович

Народився Станіслав Святун в селі Підвисоке в звичайній українській працьовитій сім’ї. Стасові батьки були для нього друзями, яких він неймовірно любив і довіряв.

Навчався у Підвисоцькому ліцеї. Був цікавим, справедливим і ерудованим учнем, завжди мав власну позицію щодо життя, яку вмів відстояти. Мав багато справжніх  друзів, яких   поважав і цінував.

Станіслав не прагнув здобути якусь професію після школи, його мрією була військова служба та служба в поліції. Для нього таке рішення – це вибір сильного і справжнього чоловіка. Будучи харизматичним та наполегливим він професійно займався боксом. Восени 2021 року вступив до лав української армії. Служив строкову службу   у 79 роті десантно-штурмової бригади  в місті Миколаєві.

Після 24 лютого його мрії і плани відійшли на другий план, бо Станіслав  захищав свою Батьківщину, а через два тижні, 7 березня, загинув через пряме влучання  російської ракети  в казарму.  За місяць, 14 квітня, йому мало виповнитися лише дев’ятнадцять років.  Але йому назавжди вісімнадцять…

Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна шана Герою!