ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: Бріцький Олег Дмитрович

Народився Олег Бріцький 3 серпня 1968 року в селі Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області. Навчався у місцевій школі, після її закінчення вступив до училища у місті Стрий. Проходив військову службу в Угорщині. На службі зарекомендував себе як відповідальна, старанна та дисциплінована людина.

 У 1990 році одружився і переїхав у село Стецева. Був чудовим, добрим, вірним чоловіком для своєї дружини та найкращим, найдобрішим татом для своїх двох донечок.

Часто  їздив на заробітки за кордон, щоб забезпечити добре майбутнє для своєї сім’ї. Здобувши великий досвід у будівельній сфері, повернувся в Україну.

З 2002 по 2012 роки працював у м. Києві у будівельній фірмі «MAХIMUS», допомагав її розвивати та розбудовувати. За час роботи навчив велику кількість людей заливати промислові підлоги. Така техніка в Україні на той час ще не використовувалась. Це дало змогу сотням людей по сьогоднішній день успішно працювати у цій сфері.

З 2012 року і до початку повномасштабного вторгнення працював у сфері будівництва.

Все життя цікавився історією України та був відданим патріотом своєї Батьківщини, тому з початку повномасштабного вторгнення прийняв тверде рішення – обороняти нашу державу від російської агресії. З 1 березня 2022 року пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Віддано ніс службу та обороняв свою державу.

Загинув 14 березня 2023 року у важкому бою за село Богданівка Бахмутського району, отримавши множинні вибухово-осколкові поранення, несумісні з життям. Загинув на полі бою як Герой України, врятувавши свого побратима.