Відбулася ювілейна наукова академія
Сьогодні у Снятинському будинку культури відбулася ювілейна наукова академія з нагоди відзначення 150-ї річниці Марка Черемшини.
Захід є продовженням Всеукраїнської наукової конференції "Творчість Марка Черемшини і українська культура кінця ХІХ - початку ХХ століття".
Науковці зі Львова, Запоріжжя, Херсону, Любліна (Польща), Чернівців, Івано - Франківська, Коломиї та Снятина, дослідники творчості письменника, викладачі, студенти-науковці, представники обласних спілок письменників та краєзнавців, працівники Снятинського літературно- меморіального музею Марка Черемшини розповіли багато цікавих фактів про життя Марка Черемшини, його становлення, як письменника, особливості поетичної творчості та художнього слова нашого земляка.
Від імені міського голови Анатолія Шумка керуюча справами Виконкому Снятинської міської ради Оксана Саміла привітала поважне товариство на Снятинщині, подякувала всім присутнім за те, що продовжують вивчати діяльність видатного письменника, популяризувати його творчість.
Після вітальних виступів розпочала свою роботу наукова конференція. Модерувала захід, декламувала нововіднайдений твір Марка Черемшини "Райська птиця", а також доповідала на науковій конференції співробітниця музею Марка Черемшини письменниця Іванна Стеф’юк. Наприкінці відбулося обговорення доповідей, екскурсія музеєм та покладання квітів до пам'ятника та могили письменника.
Марко Черемшина (справжнє ім’я Іван Юрійович Семанюк) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права, перекладач. Автор трьох збірок новел — «Карби», «Село вигибає» та «Верховина», остання вийшла посмертно.
До 150-річчя від дня народження було видано найповніше на сьогоднішній день видання творів Марка Черемшини "Райська птиця", куди ввійшли і заборонені раніше твори.
Марко Черемшина став одним з найуспішніших правозахисників, належав до золотої доби адвокатів, деякий час був бургомістром міста Снятина, але сам передав повноваження. Знав 13 мов. Літературний доробок письменника становить понад 60 літературних творів. У своїх новелах Марко Черемшина широко користувався живою народною мовою Гуцульщини та Покуття.
Надзвичайно приємно приймати таке товариство на Снятинщині. Велика подяка всім учасникам наукового заходу за плідну працю, за те, що у такий нелегкий час продовжують досліджувати життя і творчість нашого земляка Марка Черемшини.
