ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ДЗЕНДЗЯ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

Народився Дзендзя Юрій 31 грудня 1976 року в м. Снятин, де провів своє безтурботне дитинство та зустрів швидкоплинну юність. Батько, який був місцевим тренером волейбольних команд, прищепив любов до спорту, а з мамою проводив довгі вечори на кухні, на якій творились дива кулінарії та виливались з гарячого воску свічки.

Вступивши у Кам'янець-Подільську аграрну академію, здобув професію інженера, окрім того саме тут закінчив військову кафедру. 

Життя нестримно мчало вперед; спочатку робота в Києві, Криму (до 2014 року), а потім, опанувавши професію далекобійника, долав безкінечні та незвідані європейські дороги. 

Щирим коханням огортав свою дружину Лесю, з якою познайомився в 2018 році. Їй присвячував свої вірші. Юрій ніколи не зупинявся, не сидів на місці, завжди прагнув спробувати щось нове, відкрити невідоме. З-під його легкої руки з'являлись як і смачні торти, так і народжувався сад, яким, на жаль, так і не встиг насолодитися. 

Коли розпочалась повномасштабна війна, Юрій Дзендзя був вдома і як справжній українець, з перших днів приєднався до лав ЗСУ. Уже 6 березня 2022 року був призначений командиром протитанкового взводу 2 батальйону 68 окремої єгерської бригади. 

Свій оптимізм, силу духу він прихопив і на фронт, повний віри у краще, вселяв надію у світле майбутнє своїм рідним та побратимам. "Буде перемога, лише потрібен час", – промовляв до них Юрій. 

Старший лейтенант Дзендзя Юрій Іванович загинув 26 червня 2023 року в бою за Україну в районі села Павлівка Донецької області, внаслідок атаки ворожих дронів.

Поховали захисника поруч із батьками у рідному місті.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ!..