12 фактів про сказ

  • 64

 

1. Сказ поширений майже на всіх континентах

Сказ трапляється у 150 країнах та територіях на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливо високий рівень поширеності фіксується в Африці та Азії. Україна теж належить до країн, де є ризик інфікування.

2. Найчастіше сказ передається через укуси собак

За даними ВООЗ, 99% випадків сказу у людей спричинені укусами інфікованих собак. Проте будь-які теплокровні тварини, включно з домашніми (котами) і дикими (лисицями, єнотами), можуть переносити вірус сказу.

3. Далеко не всі тварини передають сказ

Носіями вірусу можуть бути майже всі теплокровні тварини, гризуни та зайцеподібні майже ніколи не хворіють на сказ, а віргінський опосум взагалі має надвисоку стійкість до вірусу. Рептилії (наприклад, ящірки та змії), земноводні (наприклад, жаби), птахи, риби та комахи не хворіють і не є переносниками сказу.

4. Інфікування можливе не лише через укуси

Вірус сказу може потрапити до організму не тільки через укуси, але й через подряпини чи ослинення. Слина хворої тварини, яка потрапляє на пошкоджену шкіру або слизові оболонки, також несе серйозний ризик зараження. Фіксувалися вкрай рідкісні випадки зараження під час вдихання аерозолів, які містять вірус, через вживання сирого м’яса чи молока інфікованих тварин, а також під час пересадки органів.

5. Із 45 видів європейських кажанів вірус сказу фіксували тільки в трьох

Якщо до вашого житла потрапив кажан, не панікуйте. Вони рідко атакують людей, якщо їх не лякати й не чіпати. Ми нещодавно писали, що робити, якщо до вас залетів кажан. Із 28 видів кажанів України, лише в трьох фіксували сказ: EBLV-1 – у пергача пізнього (Eptesicus serotinus), EBLV-2 у нічниці водяної (Myotis daubentonii) і нічниці ставкової (Myotis dasycneme). А втім, якщо кажан таки вкусив вас, слід звернутися до лікаря, як і після укусу будь-якої дикої тварини.

6. Симптоми сказу можуть бути незвичними

Початкові симптоми сказу можуть включати підвищення температури, незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально.

7. Сказ буває двох форм: активний та паралітичний

Активний сказ проявляється гіперактивністю, страхом перед водою (гідрофобією) і навіть перед свіжим повітрям (аерофобією). Паралітичний сказ призводить до поступового паралічу, що починається з місця укусу, продовжується комою і завершується смертю.

8. Інкубаційний період сказу може бути довгим

Вірус може «ховатися» в організмі від кількох тижнів до року. Найкоротший інкубаційний період спостерігається після укусів у голову або шию, адже вірус швидше досягає мозку.

9. Якщо не лікувати, сказ невиліковний

Коли симптоми починають проявлятися, ефективного лікування вже не існує. Сказ завжди небезпечний для життя, але вчасне введення антирабічної вакцини може врятувати людину після контакту з інфікованою твариною.

10.Уколів не 40 — а п’ять, не в живіт — а в м’яз, не за раз — а протягом 28 днів

Щеплення проти сказу передбачає введення лише п’яти доз вакцини: у нульовий день під час звернення до лікаря, а потім на третій, сьомий, 14-й і 28-й день. У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, ослинення слизових оболонок, може бути призначений антирабічний імуноглобулін.

11.Вакцинація тварин — ефективний спосіб запобігти сказу

Щоб уберегти домашніх улюбленців і худобу від сказу, їх потрібно вчасно вакцинувати. А для вакцинації диких тварин у лісових та польових угіддях України розповсюджуються вакцини-приманки у вигляді брикетів. Раніше це робили за допомогою літаків, а от зараз фахівці розкидають їх вручну. Важливо не торкатися цих брикетів, якщо ви їх знайдете.

12.Вчасно промита рана — перший крок до захисту

Якщо вкусила тварина, потрібно негайно промити рану мильною водою протягом 15 хвилин. Це допоможе нейтралізувати вірус. Потім необхідно звернутися до лікаря для отримання антирабічної допомоги.

Дотримуйтесь профілактичних заходів і своєчасно вакцинуйте тварин, щоб захистити себе від цього смертельно небезпечного вірусу.


Фото без опису

 

Інші статті

Всі статті