ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: Вахнюк Віктор Іванович

Вахнюк Віктор Іванович народився в селі Стецева  В нього завжди була жага навчитись чомусь новому. За шкільні роки Віктор навчився їхати на різному транспорті, від легкових до велико- габаритних машин. Закінчивши школу Віктор пішов у армію. Служив в Донецькій області, м. Єнакієво. Після армії Віктор одружився.  Працював будівництві спочатку простим будівельником, потім головним інженером в різних містах України.  Тому в нього було багато друзів не тільки з рідного села а й з цілої України.  

Дуже цінував сім’ю, обожнював дітей. Створив для них затишний дім. Посадив надзвичайний сад, викопав ставок. Любив життя і дорожив кожною хвилиною. Мав багато захоплень – мисливство, колекціонування старовинних речей, стрибки з парашутом. Самостійно виготовляв різноманітні дерев’яні вироби. Дуже любив тварин, тому часто приносив додому зайця,  лисицю, борсука, білочку і навіть щеня вовка. Для забезпечення добробуту сім’ї їхав на заробітки в різні країни. 18 лютого саме поїхав в черговий раз до Німеччини. Проте, дізнавшись про біду в Україні, 25 лютого вже був дома. Добровольцем пішов боронити рідний край в складі батальйону «Донбас». Воював Віктор по  Донецькій області де велися найактивніші бої. Був безстрашним, відважним і дуже вольовим. Бездоганно виконував всі бойові завдання.  5 жовтня 2022 року його батальйон в запеклих боях визволив Лиман. Загинув  6 жовтня неподалік с. Терни, Лиманського р-н., Донецької області, вступивши в нерівний бій  з окупантами. Нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня.