ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: Ленько Іван Михайлович

Народився в селі Русів. З дитинства ріс цікавим і допитливим. Любив слухати казки бабусі, але найбільше любив малювати і ліпити з пластиліну фігурки звірів, різні фігури, замки. Після закінчення Русівської школи поступив у Кіцманський технікум на ветеринарне відділення.

Освоював різні спеціальності: був вантажником, пекарем, барменом, працював за кордоном, але знайшов себе в будівництві. Був креативний, займався самоосвітою. Любив читати художню літературу, захоплювався філософією і психологією. Мав багато планів на майбутнє.

Нелегкою була його життєва дорога – молодою відійшла в засвіти мати, залишився жити з бабусею, для якої став опорою і підтримкою.

Не встиг Іван створити сім’ї, залишити нащадків. Життєві випробування не зламали його. Залишався добрим, чуйним, щирим. Мав багато планів на майбутнє. Але війна ці плани перекреслила.

Іван був мобілізований навесні 2022 року… Загинув на Запорізькому напрямку 9 жовтня під час бою за Україну…