ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ГОЛІНАТИЙ РУСЛАН ПЕТРОВИЧ
Голінатий Руслан народився 8 серпня 1983 року у селі Видинів. Він був другою дитиною у подружжя Петра та Марії. Хлопчик зростав дуже цікавим та допитливим. З раннього віку Руслан відвідував дитячий садок у селі Видинів. У 1989 році пішов у перший клас Видинівської школи де провчився 9 років. Після закінчення Видинівської 9-ти річної школи закінчив одинадцятий клас Снятинської середньої школи. Після здобуття середньої освіти навчався у Снятинському сільськогосподарському технікумі. Пізніше працював разом із своїм батьком у автобусному парку в місті Чернівці там і здобув спеціальність слюсар-моторист.
У 13-ти річному віці, ще бувши зовсім дитиною Руслан зазнав непоправної втрати, трагічно загинув його єдиний старший брат Сергій. Він залишився єдиною втіхою та розрадою для своїх батьків.
У 18-ти річному віці був призваний для проходження строкової служби, але у Івано-Франківському військовому госпіталі його комісували за станом здоров’я.
2003 року одружився, в сім’ї народилася донечка Людмила, але на жаль сімейне життя не склалося. Пізніше проживаючи у цивільному шлюбі із другою дружиною у Руслана народився син Андрій. Батько дуже любив своїх дітей, завжди тішився їхніми досягненнями та у всьому їх підтримував.
Руслан по особливому любив природу, любив рибалити та збирати гриби. Він був дуже доброю та щирою людиною, завжди був готовий прийти на допомогу.
23 лютого 2023року Голінатий Руслан Петрович вступив до лав ЗСУ. Спочатку служив у місті Делятин у ремонтній частині, через два місяці його перевели у Львівську область місто Кам’янка-Бузька де він перебував місяць, після чого разом із побратимами вирушив у Донецьку область, де гідно захищав нашу Україну. Щоб батьки не хвилювалися він завжди їх запевняв, що він далеко від бойових дій. За два місяці до трагедії він перевівся до швидкої допомоги, де з поля бою виносили поранених та загиблих захисників.
23 жовтня 2023 року сталося непоправне горе, Руслана разом із побратимами покрила ворожа міна. Загинув він від вибухової травми, з множинними осколковими пораненнями голови та кінцівок, у населеному пункті Іванівське під Бахмутом.
Похоронили Руслана 29 жовтня 2023року у рідному селі Видинів на сільському кладовищі.