ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ХРАПКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

Храпко Віктор Миколайович народився 31 березня 1981 року в селі Підвисоке. Був єдиним сином у своїх батьків. У дитячі та юнацькі роки навчався в музичній школі, захоплювався технікою, яку ремонтував його батько. Потім пов’язував із цим захопленням свою роботу.

Віктор був людиною принциповою  з власним поглядом і непростою долею. Життя передчасно забрало у нього батьків, але подарувало двох синочків. Перепетії цього світу випробовували його на міцність, людяність і совість. Як і всі люди – падав і піднімався. Мав багато друзів, допомагав кожному, хто звертався до нього.

Його бойова дорога розпочалася з 2014 року. З початком повномасштабного російського вторгнення він знову став на захист країни. Першим був Херсон. Тут отримав осколкове поранення – реабілітація в Одесі. Мав можливість повернутися до дому, бо пухлина мозку – це серйозний діагноз,  а повернувся до побратимів на нуль. Сини підтримали вибір батька,  хоч дуже хвилювалися за нього. Останній бій  Віктор прийняв під Бахмутом. Тут отримав друге поранення… Не зважаючи на зусилля медиків серце Віктора зупинилося 29 січня 2023 року.

У нього була мрія: побачити дітей і будувати спільне майбутнє... Але…

Життєвий шлях завершив гідно, ставши прикладом для своїх синів і всіх нас.