ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: КОРЖУК ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ

Коржук Юрій Петрович народився 31.05.1981 року у республіці КОМІ. Та дитинство і юність пройшли у місті Снятин. Навчався у Снятинській середній школі був скромним, доброзичливим, справедливим та вірним другом. Був непосидючим і допитливим. З раннього дитинства виявляв самостійність і надзвичайну сміливість. Був відкритий до спілкування, дуже любив домашніх тварин. Після закінчення школи  навчався у Коршівському проф-тех. училищі, де здобув професію тракториста-машиніста. Мріяв працювати, вдосконалюватись і розвиватись у вільній та незалежній країні. Та його наполегливість, рішучість, сила волі та самостійність стали поштовхом до його подальших дій.

Був учасником Євромайдану.

Ще в 2014 року   добровольцем  пішов боронити Батьківщину у складі батальйону «Айдар». Його життя змінилося. Зі звичного, мирного на тривожне, сповнене смутку і боротьби. Юрій був воїном, він брав участь у гарячих точках, де велися запеклі бої.

В 2015-2016 роках брав участь в антитерорестичній операції. Учасник бойових дій.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він нероздумуючи, добровільно один із перших, став на захист рідної країни. Тільки Бог знає, що довелось пережити йому та його побратимам. Полон, безліч недоспаних ночей, воєнне життя сповнене небезпек і болю.

 2 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання Юрій загинув у битві за Вугледар. Він віддав своє життя за нас, за мир та вільну Україну.

 «Мій добрий, щирий, правдивий учень Юрчик Коржук... Він ще з дитинства був таким. Готовим завжди підставити плече і подати руку допомоги тим, хто поруч. Про таких кажуть "готовий останню сорочку зняти" або ж розірвати її на грудях і "кинутися на амбразуру"...» – таким Юрій Коржук  запам’ятався вчительці Людмилі Довбиш, таким його знатимемо й ми.