Вітряна віспа, та як уникнути ускладнень.
Одним з найбільш відомих людям інфекційних захворювань є вітряна віспа або вітрянка. Вітряна віспа це інфекційне захворювання вірусної етіології. Джерелом інфекції є хворий, який стає небезпечним для оточуючих людей з кінця інкубаційного періоду і до п’ятої доби після появи останніх елементів висипу.
Збудником вітряної віспи є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу, або герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.
Вірусні частинки можуть передаватись як повітряно-крапельним шляхом (від хворої людини під час спілкування на близькій відстані), так і через контакт з висипкою на тілі інфікованої людини. Вітрянка відноситься до високонтагіозних (тобто, надзвичайно заразних) інфекцій: 1 інфікована людина може заразити 9 з 10 осіб зі свого оточення, якщо вони раніше не хворіли на вітряну віспу і не є вакцинованими від неї.
Інкубаційний період під час вітряної віспи триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Характерні симптоми загальної інтоксикації: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах.
Лікування вітрянки як правило проходить амбулаторно, але по клінічних або епідеміологічних показах можлива госпіталізація в інфекційне відділення. Тому при захворюванні на вітряну віспу треба звернутися за медичною допомогою до лікаря і не займатися самолікуванням, щоб попередити можливість виникнення ускладнень. Хоча в більшості випадків захворювання на вітряну віспу закінчується одужанням хворих, проте в ослаблених людей і людей з важкими супутніми захворюваннями можливий розвиток бульозної, геморагічної і гангренозної форм захворювання з утворенням виразок, що погано загоюються, або некротичних ділянок шкіри. При активізації вторинної мікрофлори можуть виникати такі ускладнення , як лімфаденіт, абсцес, флегмона. Трапляються і такі важкі ускладнення як пневмонія, енцефаліт, менінгоенцефаліт. Дорослі зазвичай хворіють важкіше чим діти.
Неспецифічна профілактика полягає в тому, щоб діти і підлітки які не хворіли на вітряну віспу не відвідували організовані дитячі та підліткові заклади з 11 по 21 день з моменту ізоляції останнього хворого на вітрянку.
Специфічна профілактика полягає в тому, що діти та дорослі які не хворіли на вітряну віспу можуть отримати профілактичні щеплення проти вітряної віспи. Це профілактичне щеплення в Україні на сьогодні є рекомендованим, тому вакцину треба замовити і придбати в аптеці за власний кошт, а потім у сумці холодильнику доставити в лікарську амбулаторію. В умовах амбулаторії після огляду сімейного лікаря та оформлення інформованої згоди можна буде отримати щеплення проти вітряної віспи з використанням придбаної вакцини.
Лікар епідеміолог
Снятинського відділу
Коломийського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Сергій МАКАРЕНКО
