ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ПАРЕНЮК ІГОР ІГОРОВИЧ

  • 136

Паренюк Ігор Ігорович народився 14 травня 1988 року у м. Снятин в сім’ї Паренюк Любові та Ігоря.

Був першою дитиною у молодій сім’ї, у 1989 році батьки подарували йому меншого брата Арсена, дитинство проходило в місті Снятин де  в 1991 році пішов у садок, навчався, підростав і виховував в собі справжнього чоловіка.

У 1994 році пішов до Снятинської загальноосвітньої школи, де вперше сів за парту, взяв у руки ручку, зошит, буквар, дівчачу косу. У школі завжди був активним та веселим хлопцем, мав багато друзів, знайомих, перше кохання. У 2003 році закінчив 9 класів загальної освіти, і вступив до Снятинського технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету на спеціальність «Механізація сільського господарства» і здобув кваліфікацію техніка-механіка. Ці роки навчання проходили весело та щасливо, але в роздумах про майбутнє. Усі ці роки був опорою та підтримкою своїм батькам та братові, їздив у село Стецівка, де у родини була гарна невелика ділянка на якій  вони всією сім’єю працювали в саду та городі збирали урожай. Ходили з братом на риболовлю, так рік за роком це захоплення стало його частиною відпочинку та хобі.

По закінченні технікуму, вступив до лав української армії «Полк  президенських військ», відслуживши півтори року, повернувся додому і почав  працю у місцевій друкарні  редактором текстів. Думаючи про майбутнє своєї держави взяв участь у виборчій кампанії  2010 року. У цей час познайомився з своїм кращим другом Безбородько Михайлом. Молоді хлопці прийняли рішення, що у виборчій кампанії треба виглядати солідно і поїхали на фабрику «Трембіта» м. Чернівці по нові костюми. Молодий та привабливий хлопець не знав. що в цей день він зустріне кохання свого життя, свою дружину, матір своєї дитини Настащук Надію студентку Чернівецького медичного коледжу. Перше побачення молодої пари відбулося в м. Снятин «на кручі».

Відгулявши весілля друга Михайла та його дружини Ольги, Ігор зрозумів, що він також готовий на важливий крок у своєму житті, хоч він і не був романтиком, можливо хтось скаже, що іноді і суворим та надто серйозним, але він зумів знайти ті слова на які Надія відповіла «так».  І у 2013 році 19 жовтня вони одружились і стали сім’єю.

Працював Ігор завжди на  важких роботах, бо мав мрію і ця мрія з’явилась в той самий час коли народилась донечка, яку назвали Євгенія. Це мрія про особисте житло, машину, все своє і зароблене своєю працею, тому ця праця не завжди була легкою і поруч із сім’єю. Приходилось чоловіку разом із своїм другом, а на той час  вже кумом Михайлом, поїхати на заробітки до Польщі. В цей час дружина та донька проживали то в м . Снятин, то в селі Стецівка. Всі ці роки Ігор знав чого він хоче і як він зробить. І досягнувши своєї мрії разом  з дружиною та донькою у 2021 році переїхали до своєї власної квартири у м. Снятин, цю подію і  радість сім’ї святкували всією дружною та великою родиною.

 Але цю  радість та багато інших успіхів  перервала  нога російського окупанта,  яка прийшла на українську землю 24 лютого 2022 року. Навесні отримав повістку до військкомату, не роздумуючи прийняв її,  і пройшовши військову медичну комісію  вирушив на військове навчання до м. Івано-Франківськ, де створювався полк артилеристів. Був солдатом в частині А4128, захисником своєї держави. У серпні був переведений на службу Українсько- Білоруського кордону с. Катюжанка, що знаходиться в Київські області. Завжди був позитивно налаштованим та старався налаштувати на такий же позитив і свою сім’ю. Перебуваючи на службі отримав звістку  від дружини 8 серпня про те, що його друг та кум Михайло помер за кордоном.

 Запевняючи родину, що все буде добре, в листопаді 2022 року був переведений на схід України у Донецьку  область Бахмутський район. Тримаючи оборону  у продовж 2-х місяців. 

  8 лютого 2023 року солдат, батько, чоловік, син, друг, кум Паренюк  Ігор Ігорович загинув  під час бою з російським окупантом, в результаті ураження гранатою, отримавши поранення несумісні із життям в селі Пречистівка Вугледарської міської громади. Ця звістка розділила життя родини до та після.

Похований та вшанований у м . Снятин на АЛЕЇ ГЕРОЇВ 16 лютого 2023 року.

Фото без описуФото без опису