ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ЖУРАВЕЛЬ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
Журавель Дмитро Васильович народився 1 червня 1964 року у селі Завалля. Навчався у Снятинській середній школі інтернат. Дмитро захоплювався спортом. Активно брав участь у різних спортивних змаганнях та підкоренні гірських вершин не тільки Карпатських, а й на Кавказі. Після закінчення навчання призвали до лав армії. Ніс службу у внутрішніх військах у столиці Білорусії — Мінськ.
Одружився у 1985 році і разом із дружиною Світланою народили і виховали двоє дітей: дочку Тетяну і сина Вадима. В житті Дмитро був життєрадісний і веселий. У колі друзів любив жартувати. Дмитро захоплювався риболовлею і любив тварин. Тому у вільний час ходив на річку порибалити. Працював на різних роботах: трактористом у сільгоспхімії, шофером і будівельником у колгоспі, рятувальником у пожежній частині та шофером на меблевому комбінаті.
У 2013-2014 роках разом із дружиною брали активну участь під час Революції Гідності.
Останні роки працював за межами України, щоб забезпечити краще життя своїй сім’ї. Була і Польща, і Англія та Іспанія. Але настало 24 люте 2022 року. Коли український народ ще мирно спав і роздивлявся кольорові сни, російська федерація віроломно напала на Україну. Будучи патріотом своєї Батьківщини, Дмитро не роздумуючи залишає роботу в Іспанії і повертається, щоб боронити неньку Україну і свою родину від ворога. Незважаючи на свій вік, оббиваючи пороги Івано-Франківського військкомату, був зарахований до військової частини А 4032, 34-го окремого стрілецького батальйону сформованого в Івано-Франківській області. Дмитро, позивний «Сеньйор», отримує у розпорядження машину і разом з побратимами спочатку захищають кордони Чернігівщини. Потому був схід… Бахмут… Життя обірвалося 11 лютого 2023 року від осколкових поранень, отриманих внаслідок мінометного обстрілу при виконанні бойового завдання. Йому назавжди 58 років. Смерть Дмитра стала непоправною втратою для рідних.
