ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ:Туранський Михайло Олегович

Народився Михайло в селі Стецева 20 квітня 1967 року. Ріс розумною і дуже активною дитиною.

Михайлові було 15 років коли помер тато. Тоді закінчилися його юнацькі роки. Він став опорою для мами та молодшої сестри. Закінчив 9 класів Стецівської школи. Вступив до Івано-Франківського меблевого училища. Після закінчення училища пішов до армії. Під час служби в армії став ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Одружився 1991-го року. Став турботливим чоловіком, оберігав сім’ю від всяких негараздів у житті. Для нього не було такої проблеми, щоб він не міг вирішити. Дружина завжди відчувала його любов та підтримку. Михайло мав дуже добре серце і чуйну душу. Він нікому не відмовив у допомозі, хто б до нього не звертався.

Останні 15 років Михайло віддав улюбленій справі — працював столярем, виготовляв меблі. Він став найкращим майстром в окрузі. Вся робота, будь-якої складності, мала бути виконана на вищому рівні. Виділявся старанністю в усіх справах, був незамінним майстром. Майже завжди спокійний, працьовитий, сумлінний.

За улюбленою роботою його застала і війна. Він відклав все і сказав, що мусить іти захищати Батьківщину. 28 лютого 2022 року зібрався і пішов до військкомату, не дивлячись на те, що мав інвалідність ІІІ групи. 1 березня він був уже у строю. Побратими вибрали його командиром загону.

Загинув Туранський Михайло 6 березня 2023 року поблизу селища Нью-Йорк та села Суха Балка, Бахмутського району, Донецької області.