Синьогнійна паличка

Pseudomonas aeruginosa (синьогнійна паличка) – один з основних збудників гнійно - запальних процесів, особливо в умовах стаціонару. Найбільше часто синьогнійна інфекція виявляється в опікових, хірургічних, урологічних хворих, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії; місцем локалізації збудника в опікових хворих - шкіра й кров, у хірургічних - легені, рани, кров, сеча, у хворих муковісцедозом - легені. У позалікарняних  умовах, в останні роки, збільшується ризик розвитку синьогнійных ускладнень у постійно зростаючого числа  ВІЛ –інфікованих.

Історія вивчення цього мікроорганізму починається з 1862 року, коли німецький вчений А.Люку (A.Lucke) уперше описав нагноєння ран, що супроводжується синьо-зеленим фарбуванням пов'язок.

Джерелом інфекції, насамперед, є хворі, інфіковані синьогнійною паличкою і ці хворі стають джерелом забруднення навколишнього середовища госпітальними штамами. Медичний персонал також нерідко є носієм синьогнійной палички (руки, ротова порожнина, одяг).

Відомі численні шляхи розповсюдження  інфекції в стаціонарі: прямій - від хворого до хворого, від медичного працівника до хворого;  непрямий - від хворого через медичне устаткування або руки медперсоналу й аерогенний частки висохлого відокремлюваного матеріалу ранових поверхонь через апарат штучної вентиляції легенів або апаратурою для наркозу.

Таким чином, усе вище перераховане свідчить про високу небезпеку виникнення ускладнень, обумовлених синьогнійною паличкою, поширення інфекції в стаціонарі, що у свою чергу, визначає необхідність у надійних і простих методах діагностики для своєчасного виділення й ідентифікації збудника, призначення адекватної терапії й проведення протиепідемічних заходів.

  Бактеріологічний метод є одним з найбільш ефективних методів діагностики синьогнійної інфекції.

Правильне узяття матеріалу є важливим етапом для подальшого бактеріологічного дослідження.

При цьому варто враховувати наступні моменти :

-   досліджуваний матеріал варто брати до початку антибіотикотерапії;

- матеріал повинен бути взятий безпосередньо з вогнища поразки з дотриманням правил асептики й доставлений у лабораторію в строк, що не перевищує 2-х годин;

- узяття гною у вогнищі запалення, виразок і опікових поверхонь проводиться стерильним ватним тампоном, а гній з закритих абсцесів беруть шприцом з голкою широкого діаметра;

- при запальних поразках очей відокремлюваний матеріал беруть невеликим ватним тампоном;

-  при остеомієліті матеріал забирають зі свища або під час оперативного втручання;

-  при септичних станах на дослідження беруть 5-10 мл крові з ліктьової вени 2-3 рази на добу;

-  при пневмонії матеріалом для дослідження служить мокротиння, узяте натще; 

- при посіві жовчі необхідно використати три її порції, а для дослідження сечі використовують її середню порцію;

-  випорожнення для бактеріологічного дослідження беруть із горщиків, лотків, суден (між збором матеріалу й посівом повинне пройти не більше 2 годин).

Такі лабораторні дослідження, біологічного матеріалу, на виявлення синьогнійної палички проводяться  на платній основі в Снятинському відділі Коломийського районного відділу за адресою м. Снятин, вул.. Кобринських,20, мікробіологічна лабораторія.