ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ СЕВЕРИН ОЛЕГ ТАРАСОВИЧ
Народився 13 жовтня 1981 року у м. Снятин в сім'ї Галини та Тараса. Дитинство та юність пройшли серед мальовничої краси рідного краю. Теплі стосунки у нього завжди були з старшою сестрою Іриною, яка була для нього взірцем та опорою.
Сором'язливим маленьким хлопчиком 1вересня 1988 року Олега привели у перший клас Снятинської школи №2. Олег був хорошою дитиною і з малих літ любив майструвати. Охоче брався за молоток, цвяхи… Дуже любив рибалку, із саморобною вудкою днями пропадав на ставку. Він любив тварин, особливо котів та собак. Ця любов залишилася з ним назавжди. В школі провчився до 11 класу. Після закінчення школи проходив курси за фахом слюсар з експлуатації та ремонту газового обладнання. Він ніколи не боявся жодної роботи. Довгий час займався будівельно-ремонтними роботами по оздоблюванні приміщень. Працював не тільки у нашій області, а й за межами країни. Користувався повагою серед колег.
Він мав золоті руки, вмів все зробити і по господарству, і в будинку, і на кухні.
Ще зі шкільної парти цінував дружбу і завжди був готовий підставити дружнє плече.
Одружився у 2004 році, створив справжню сім'ю, де народилося двоє чудових дітей: донька Діана та син Стас. Олег завжди був люблячим батьком, хорошим чоловіком, справжнім патріотом. У нього була безмежна любов до дітей. Вони були сенсом його життя.
24 лютого ворожа Росія напала на Україну. Незважаючи ні на що, Олег не залишився осторонь та у липні 2022року був мобілізований до лав ЗСУ. Вирушає з побратимами на схід України, де ведуться запеклі бої. Воював у Харківській, Донецькій, та Сумській областях. Олег завжди був сповнений патріотизму, любові до рідної землі та своєї родини, умінням і бажанням захищати свої цінності навіть ціною власного життя.
Але 9 серпня 2024року у ході ведення бойових дій отримав осколкові поранення, які були несумісні з життям і загинув на полі бою в Сумській області.
Ми всі важко сприйняли цю новину, але твердо знаємо, що героями стають лише ті люди, які можуть пожертвувати собою заради блага та життя інших. Він був та залишається в нашій пам'яті добрим, веселим, щирим, усміхненим. Але ми знаємо, що "герої не вмирають", а вічно живуть в наших серцях.
