ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ВОЛКОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

Волков Микола Васильович народився в с. Хутір-Будилів 10 вересня 1988 р. З 1995 року навчався в Хутір-Будилівській школі, яку закінчив у 2000 р. Цього ж року був переведений до Горішньозалучанської школи І-ІІ ст., де здобував освіту до 9 класу. З 2003 по 2005 рік навчався у Долішньозалучанській школі І-ІІІ ст., де отримав повну середню освіту. В подальшому навчався на курсах водія у Городенківському ПТУ.

За характером Микола був стриманий, самостійний, веселий, товариський, врівноважений. Реально оцінював власні можливості. До виконання громадських доручень ставився сумлінно. Мав добру вдачу, працьовитий. Підтримував дружні стосунки з багатьма людьми.

У листопаді 2006 року був призваний до лав Збройних сил України. Службу проходив у м. Яворів, Львівської області. У листопаді 2007 року був демобілізований.

З 2008 по 2014 роки працював будівельником.

10 квітня 2014 р. був мобілізований до Збройних сил України. З червня 2014 р. приймав участь в АТО, де займав посаду солдата, заступника командира взводу, командира міномета 51-ої механізованої бригади (військова частина А 2331, м. Володимир-Волинський).

Загинув Микола у ході виконання військової операції в боях за м. Іловайськ 29 серпня 2014 року о 13 год. внаслідок підриву на міні автомобіля бригади в районі н. п. Авдіївка, Волноваського району, Донецької області разом із двома своїми побратимами. Подія називалася «Іловайський котел».

Похований Микола 3 вересня 2014 р. у с. Хутір-Будилів.

У загиблого героя залишились батьки і брат. Власну сім’ю, про яку так мріяв, створити не встиг, не судилось…

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.