ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ШЕНДИКЕВСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

Андрій Шендикевський народився 21 липня 1993 року в с.Підвисоке Івано-Франківської області , в сім'ї Івана та Марії, був четвертою дитиною із п'яти, в їхній великій та дружній родині. 

  У 1999 р . пішов у перший клас . Андрій був дуже хорошою дитиною. Ще з малих літ охоче допомагав батькам по господарству. 

  Завжди старався навчитися чогось нового. Любив кататися  на лижах та ковзанах,  Захоплювався футболом, риболовлею, а найбільше грою на гітарі. Вечорами, коли друзі збиралися на вулиці, Андрій грав на гітарі, а всі навколо співали пісні. Він був душею компанії.

  У 2010 році закінчив школу, та одразу пішов працювати, щоб здійснити свої  мрії, а саме отримати права та мати власний автомобіль. Працював різноробочим. Проте була  робота, яку  найбільше любив -  це фасадні роботи. Він був майстром цієї справи.

  Після смерті батька став міцною підтримкою та опорою для матері та своїх двох сестер. Як і у всіх хлопців, були свої мрії та плани на майбутнє.

  Найбільше тішився своїми племінниками Іванком, Іринкою, Васильком та Марійкою, з якими завжди весело проводив час.

  З початку повномасштабного вторгнення, без вагань вступив до місцевої  тероборони, та був одним із тих, хто оберігав спокій своїх односельчан.

  У грудні 2022 року був призваний на військову службу і вступив до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання в м.Рівне.

  18 квітня 2023 року прийняв присягу на вірність  українському народові, і був відправлений за кордон, де старанно продовжував навчання.        Отримав спеціальність стрілець - снайпер.

  Після повернення з навчання був відправлений на схід. Разом зі своїми побратимами,  відважно боронив нашу країну  від лютого ворога в гарячих точках.

  У липні 2023 р. на Лиманському напрямку отримав перше поранення, пробувши кілька днів в стаціонарі, був переведений в м. Костянтинівка. І знову продовжив навчання, брав участь у підготовці з штурмувальних дій, сумлінно виконував всі бойові завдання. 

  Планував взяти відпустку і приїхати до  рідних. А особливо, до своєї матері, яка так чекала зустрічі з сином. Адже від початку своєї служби, жодного разу не був вдома.

  У Біблії є слова: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». Саме так і загинув  на Донеччині, біля населеного пункту Кліщіївка наш Герой Андрій, Воїн Світла, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 28 жовтня 2023 року. Тепер йому навіки буде 30 років.

  Ціною свого життя,  Андрій здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за  наш спокій, за цілісність і незалежність України.

Вічна пам'ять та шана всім тим, хто віддав своє життя!

 Слава Україні! Героям  Слава!!!