ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: ВОЛОЩУК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

Народився Володимир в селі Видинові. Він був єдиною дитиною в сім’ї.  З дитинства  був жвавим, допитливим, кмітливим і життєрадісним хлопцем. Серед однолітків вирізнявся світлим розумом, невсипучою енергією, почуттям гумору. Вчився добре,  любив займатися спортом, мав багато друзів.  Найбільше  захоплювався  читанням  історичних  книг. Закінчив Видинівську дев’ятирічну школу. Служив у Збройних силах  України.

Неодружений.  Був спортсменом. Займався штангою при Національній Федерації Пауерліфтингу України. З колегами по спорту неодноразово їхав на різні змагання по Україні. У колективі його любили і поважали.

Одержавши повістку, без роздумів пішов боронити рідний край.

У ході виконання бойового завдання солдат Володимир Волощук проявив мужність і героїзм, стримуючи атаку ворога на основному напрямку їх руху, знищуючи живу силу та техніку супротивника, та не допустив просування його вперед. Під час бойового зіткнення він разом з іншими військовослужбовцями вів вогонь по противнику. В ході запеклого бою гвардієць влучним пострілом  з  РПГ знищив ворожу БМП-2 та живу силу противника в кількості до 10 осіб, не допустивши його прориву. Але це був його останній бій.

Солдата Володимира Волощука посмертно нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.