ВСЕЧЕСНІ ОТЦІ, КЕРІВНИКИ ВЛАДИ РАЙОНУ, НАШИХ ОТГ, МІСТ ТА СІЛ, ДОРОГІ НАШІ ВОЇНИ – ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ, НАША МОЛОДЕ, ВІРНІ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ, ВОЗЛЮБЛЕНІ У ХРИСТІ БРАТИ ТА СЕСТРИ, ЩИРО ВІТАЮ ВАС ІЗ СВЯТОМ СВІТЛОГО ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІН

12 Квітня, 2026 о 08:01

«Хоч і у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову

зруйнував Ти силу і воскрес єси як переможець…»

ХРИСТОС ВОСКРЕС! — ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Скільки радості і духовного піднесення ми переживаємо, особливо тепер – у часи наших випробувань, коли проголошуємо ці вітальні та переможні слова. З яким піднесенням духу ми повторюємо їх знову і знову до свята Вознесіння Господнього. А яким духовним співом торжества радості, світла, правди і життя наповнена вся Великодня Служба у храмі, з якої і розпочинається справжня повнота християнської радості в день Христового Воскресіння. І ця радість Церкви зрозуміла, бо ще три дні тому Христос був розп’ятий на хресті, оточений грішниками, які стояли під хрестом і насміхались з Нього, радіючи своїй перемозі. Ще вчора Христос лежав у гробі, а воїни стерегли Його тіло, приваливши камінь від входу гробу (Мт.27.65-66).

І ось Неділя! Світанок! Рано-вранці жінки мироносиці прийшли до гробу, щоб пахощами намастити тіло Ісуса. Ідучи переживали, хто їм відкотить камінь від входу до гробу? Та, підійшовши ближче, бачать, що камінь відвалений. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались. Він до них промовив: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він ВОСКРЕС! Його немає тут. Ось місце, де були Його поклали. Та ви йдіть, скажіть його учням та Петрові, що Він випередить вас у Галилеї: там Його побачите, як Він сказав вам» (Мк.16.1-8).

Саме цю радісну новину про Воскресіння Христове Церква звіщає гучним святковим дзвоном, а нічну темряву і світанкову тишу наповнює торжественний спів Пасхального гімну: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував». Для нас, християн, Воскресіння Христове – це перемога життя над смертю, добра над злом і світла над темрявою. Ця перемога нашого Господа Ісуса Христа дарована нам, і вона є повна, остаточна і вічна. «Я є воскресіння і життя — каже Христос — хто вірує в Мене, навіть коли помре, житиме» (Ів.11.25).

Тому кожна людина, в часі свого земного життя має можливість стати учасником Пасхальної перемоги Христа, з вірою прийняти її і просвітити себе Світлом Його Славного Воскресіння. Але, як бачимо, не всі бажають прийняти це Світло в своє серце і йти з Ним і за Ним. Такий вибір потребує певної жертви та зусиль і від самої людини. Христос так і каже: «Хто хоче йти за Мною, нехай відречеться себе самого, візьме на себе свій хрест і йде слідом за Мною» (Мр.8.34).

Ці слова, цей заклик Христа, сповнилися на долі Української Греко-Католицької Церкви і її вірних. Якраз у цьому році, а саме в перші дні Великого Посту, ми згадували сумну дату в історії нашої Церкви – 80-і роковини Львівського псевдособору, коли 8-10 березня 1946 року за наказом Сталіна у змові влади з Російською Православною Церквою та за допомогою безбожницької репресивної машини НКВС, була розп’ята наша Церква. Всі наші єпископи на чолі з Йосипом Сліпим були арештовані і вкинуті до в’язниці. Така доля спіткала дестки сотень духовенства, ченців, черниць, студентів та сотні тисяч вірних. Але радянський режим помилився: Церква вистояла! Всі терпіння, гоніння, здавалось би і смерть нашої Церкви – стала саме їхнім гробом і їхньою смертю. Духовна сила розпятої — але не скореної УГКЦ зруйнувала силу пекла. Церква воскресла! А з нею воскресла і Україна!

Сьогдні дякуємо усім, хто витримав, вистояв і залишився вірним своїм попередникам та наставникам, що ціною власного життя зберегли віру наших батьків, дідів і прадідів та передали нам у спадок увесь духовний скарб всієї Христової Церкви, яка твердо тримається Петрової скали. Ісус сказав: «Ти, Петро – скеля, і на цій скелі збудую Церкву Мою і адові ворота не подолають її» (Мт.16.18-19).

Вітаючи всіх з Великоднем, я найперше вітаю наших воїнів — захисників та захисниць України. Ми молимось за вас і за перемогу. Нехай Воскреслий Господь кріпить Ваші сили; оздоровить і загоїть рани тим, хто поранений; визволить всіх, хто в полоні; віднайде тих, котрі безвісті пропали, та витре сльози тим, хто втратив своїх рідних. Божого благословення кожній сім’ї і родині, усім нашим волонтерам, доброчинцям та усім, хто жертвує собою – з любові до Бога, рідної Церкви і України.

Мирного, Світлого та Спокійного усім Великодня!

Митрофорний протоієрей Теодор ОРОБЕЦЬ,

магістр теології, декан Снятинський УГКЦ