Старостинський округ № 6

Тулова, Устя, Будилів

Староста Факас Ярослав Мирославович

Тулова

Провідний спеціаліст з документування - Плехтяк Ганна Іванівна

Головний спеціаліст-землевпорядник - Костащук Роман Васильович

 

   Тулова (Tulova) – село на р. Прут, зх. Снятина. Згадується у документах 1564 року. Назва села утворена від особової назви Тул + суф. –ов(а). Особове ім’я Тул, можливо, походить від давньослов’янського імені Тулимиръ.

Площа нас. пункту – 202,60 га

Населення – 887 чол.

Віддаль до Снятина – 8 км, до Івано-Франківська – 92 км.

Село письмово першофіксується 1564 року. Нині у Тулові 262 господарських двори.

   Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці. Побудована 1869,  дзвіниця – 1925 років. У селі є 6 каплиць, пам’ятник загиблим воїнам Другої світової війни, пам’ятник Т. Г. Шевченку (1960 р.), могила січових стрільців. Працює ФАП, приватна крамниця, кафе-магазин тощо. У селі діє загальноосвітня школа I ступеня, сільський клуб.

 

Устя

Провідний спеціаліст з документування - Плехтяк Ганна Іванівна

Головний спеціаліст-землевпорядник - Костащук Роман Васильович

  

   Устя (Ustia) – розташоване на лівому березі р. Пруту коло гирла р. Белелуйки, західніше Снятина. Топонім утворений від апелятиву устя праслов’янське usti (je): іменник "устя" є синонімом до слова "гирло".

Площа населеного пункту – 

Населення – 1260 чол.

Віддаль до Снятина – Перша згадка про село 1443 року. Знаходиться на висоті  У даний час Устя має 404 господарських двори та 1292 мешканці.

   До 100-річчя з Дня народження Кобзаря, у 1914 році в селі насипано пам’ятну могилу-курган. Встановлено хрест на пам'ять про скасування панщини (1848 р.) і хрест тверезості ( 1879 року).

   В 1853 р побудована дерев’яна церква св. Миколая.

   В 1972 році відкрито пам’ятник жителям села, які загинули у Другій світовій війні,а в 1979 році - пам’ятник В. І. Порайко (12.Х.1888  – 25.Х.1937) – уродженцю села, державному діячеві, наркому юстиції УРСР, згодом репресованому у 30-х роках ХХ ст.

   Після проголошення Незалежності України у селі 1993 року насипано "Могилу січових стрільців".

   Село газифіковане. У населеному пункті діють: фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури на 300 глядацьких місць з вокальними чоловічим та жіночим ансамблями, сільська та шкільна бібліотеки. У селі є млин і пилорама (ПП "Тесляр"), крамниця від споживчого товариства "Запрутянське", дві приватні крамниці, ресторан "Колиба". На території сільської ради господарюють сільськогосподарські товаровиробники ТзОВ АПФ "Роднік", ПАПП "Вітамир", філія "Перспектив-Землепродукт" МХП".

   Спортивну славу селу принесла футбольна команда "Роднік".

   В селі діє загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, осередок "Просвіти".

   Люди села, його трудівники і герої – це найбільший скарб Устя.

 

Будилів

Провідний спеціаліст з документування - Попович Павло Іванович

Головний спеціаліст-землевпорядник - Костащук Роман Васильович

 

Площа населеного пункту – 493,20га.

Населення – 1200 чол.

Віддаль до Снятина – 3 км, до Івано-Франківська – 97 км.

   Будилів (Budyliv) – центр сільської ради, село на р. Прут зх. Снятина. Назва походить від особової назви Будил + суф. –ів. Ймення Будил (о) є відкомпозитним дериватом якогось давньослов’янського імені з елементом Буди-: давньоруське Будимиръ, Будимилъ, Будивидъ. Найперша письмова згадка про населення належить до 1490 року.

    Село поділяється на окремі кути: Долина, Гора, Під горою, Жолоб, Осередок, Липівка, Кадуби.

   В 1914 році на честь 100 річчя від дня народження Т.Г.Шевченка  в селі споруджено пам"ятник Великому Кобзареві.

   У 1862 році у селі збудовано дерев’яну, три-купольну церкву св. Архістратига Михаїла (освячена 1864 р.).  З початку 90-х років XIX ст. у Будилові мешкав дуже відомий згодом адвокат Кирило Трильовський (його батько – священик Йосиф парохував у цьому поселенні) і саме тут виносив-леліяв думку про створення спотривно-пожежного товариства "Січ".

   На сьогодні осередком культурного життя села є сільський клуб, в якому працює гурток хорового співу та драмгурток.

   Нині на території сільської ради знаходяться: фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок "Сонечко", клуб, бібліотека, п’ять крамниць,кафе, а також розташоване підприємство сільськогосподарського виробництва ТзОВ "Роднік".

   Будилівська загальноосвітня школа I-II ст. побудована у 1971 році на кошти колишнього колгоспу.