ОЛЕКСАНДР МІКЛОВДА – ТОЙ, ЩО ЗАЛЮБИВСЯ У СВІТ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ
1970 рік. Тридцятирічний Олександр Мікловда – молодий художник родом із Закарпаття, який блискуче опанував мистецтво чистої лінії, гравюру – перебуває у стані творчого пошуку. За його плечима – Ужгородське училище прикладного мистецтва, він практично завершує вже Київський художній інститут, і має щастя на академічного наставника – це відомий графік Василь Касіян. Вчитель придивляється до робіт свого здібного дипломника і радить йому зупинитися саме на книжковій графіці. Більше того – відчуваючи залюбленість Олександра Мікловди у традиційну культуру горян (а особливою пристрастю студента були писанкарські техніки орнаментування), вчитель пропонує йому таку тему дипломної роботи, яка максимально співзвучна з його уявленнями про естетику мистецтва. Василь Касіян пропонує своєму учневі проілюструвати новели Марка Черемшини, які так подібні на гірську писанку.
Дослідник Володимир Полєк у нарисі «Джерело натхнення» зазначає: «Свою любов до автора «Карбів» В.Касіян передав і своїм вихованцям – студентам Київського художнього інституту. Під його керівництвом О.Мікловда виконав дипломну роботу – ілюстрації до творів марка Черемшини (1970). Захопившись цією темою, він виконав до 20-ти гравюр, замість 7-8, що їх вимагала навчальна програма».
Ці гравюри стали його професійним дебютом у напрямку ілюстрування творчості класиків української літератури – Ольги Кобилянської, Леся Мартовича, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та багатьох інших. Всього ж графік проілюстрував понад 250 книжок.
В основному Олександр Мікловда ілюстрував саме ті твори, що становлять тематичне осердя новелістики Марка Черемшини: це новели, що становлять тематичне ядро і лягають в основу назв циклів, а то й цілих збірок – «Карби», Верховина», «Село вигибає», «Парасочка», або ж на наративному рівні зображують яскравого персонажа, котрий надається до графічної інтерпретації – «Парубоцька справа», «Святий Николай у ґарті», «Туга» тощо.
Виконав молодий митець і портрет Марка Черемшини, причому Марко Черемшина на цьому портреті – ровесник художника-ілюстратора.
У нас немає сумніву в тому, що дипломне завдання від наставника Василя Касіяна стало для Олександра Мікловди заглибленням у світ Марка Черемшини – з виокремленням найвиразніших ситуацій, типажів та характерів. Гармонія чистої лінії, яку він опановував під керівництвом Василя Касіяна, стала домінантою його творчої манери. Адже згодом Олександр Мікловда заявить про себе також як майстер книжкового знака – екслібриса, і його твори експонуватимуться в Англії, Німеччині, Данії, Португалії, Франції, Угорщині, Чехії, Болгарії та Польщі.
Мовлячи останнє слово про видатного колегу, колектив видавничо-поліграфічного факультету Київського політехнічного інституту згодом скаже: «Щорічно О.І.Мікловда брав участь і здобував перемоги на численних міжнародних виставках, конкурсах книжкових знаків, есклібрисів. І це не дивно, адже він – неперевершений майстер екслібриса, виконаного в блискучій техніці високої гравюри. Есклібриси О.І. Мікловди – сюжетні графічні мініатюри, де цікаві змістові елементи і деталі утворюють цілісний переконливий образ».
Майстер високої гравюри, художній редактор видавництва «Мистецтво», головний редактор видавництва «Музична Україна», заслужений діяч мистецтв України, педагог і митець-експериментатор. У його творчому портреті так багато яскравих штрихів, що надалися би до гравюри. А його першою любов’ю у графіці стала новелістика Марка Черемшини – контрастна, динамічна, промовиста аж іноді до крику. А перша любов, як відомо, пам’ятається усе життя…
Іванна СТЕФ’ЮК – старша наукова співробітниця Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини, кандидатка філологічних наук, письменниця
ДЖЕРЕЛА:
1. Володимир Полєк. Джерела натхнення. – Фонди Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини, ДФ-491.
2. Олександр Іванович Мікловда. - [некролог]. – Київський політехнік, - 16 січня 2003 р. – с. 4
