ПОМИНАЛЬНІ ДЗВОНИ: БЕЛЕЙЧИК АНДРІЙ ІЛЛІЧ

Белейчик Андрій Ілліч народився  у селі Стрілки на Львівщині, де на той час проживала родина. Там малий Андрійко закінчив перший клас. Згодом мати з двома синами та дочкою переїхали жити в рідне село Горішнє Залуччя. Тут пройшло дитинство Андрія, тут продовжив навчання у школі, зростав, мужнів, ставав надією, опорою і, вірилось підтримкою для батьків. Він знав кожну стежину у лузі, любив посидіти з вудкою на берез Черемоша, любив музику. Він поспішав жити повноцінним життям з усіма його радощами і труднощами, ніби відчуваючи, що доля відвела йому надто короткий проміжок часу на землі.

Після закінчення у 2013 році школи навчався у Чернівецькому залізничному ліцеї. А далі була строкова служба у Збройних силах України. Армійське життя подобалось Андрієві, тому після закінчення строкової служби підписав півторарічний контракт. Службу продовжив у місті Краматорську Донецької області. Другий контракт уже уклав на три роки, його військова частина базувалася у Коломиї. З початком повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю Андрій був там, де найважче, захищав і визволяв Донбас. У серпні 2022 року отримав поранення, після нетривалого лікування – знову передова. В бою під містом Бахмутом 23 жовтня Андрій загинув.

Нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня».