Держпродспоживслужба інформує про виявлення небезпечного виробу з перевищенням важких металів
Держпродспоживслужба отримала через Систему швидкого оповіщення про харчові продукти та корми (RASFF) повідомлення від компетентного органу Республіки Польща щодо виявлення небезпечної нехарчової продукції.
Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення
Контроль за обігом насіння та садивного матеріалу, що можуть містити ГМО
Контроль за обігом насіння та садивного матеріалу з вмістом генетично модифікованих організмів (ГМО) здійснюється з метою захисту здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, а також для гарантування безпеки харчових продуктів. Такий контроль здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх форми власності та підпорядкування. Основні напрями контролю включають: -державну реєстрацію ГМО; -лабораторні перевірки на наявність ГМО у насінні та садивному матеріалі; -контроль за обігом такої продукції. Державну реєстрацію ГМО в Україні здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства. Процедура включає внесення об’єкта до Державного реєстру генетично модифікованих організмів, джерел харчових продуктів, кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, що містять або отримані з використанням ГМО. Реєстрація є безоплатною та діє протягом п’яти років. Перевірку зразків насіння та садивного матеріалу на наявність ГМО проводять акредитовані лабораторії. Зокрема, державна установа «Івано- Франківська регіональна лабораторія Держпродспоживслужби» виконує дослідження на наявність ГМО у широкому спектрі зразків, включаючи основні генетично модифіковані культури (кукурудзу, сою, ріпак, пшеницю тощо). У випадку виявлення неякісної або небезпечної продукції здійснюється її утилізація відповідно до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції». Витрати на ці роботи покладаються на власників такої продукції. Контроль за обігом продукції з ГМО також передбачає моніторинг руху насіння та садивного матеріалу на всіх етапах — від виробника до кінцевого споживача. Здійснюється перевірка маркування, відповідності супровідних документів, а також забезпечення простежуваності походження та наявності ГМО. Загалом, контроль за обігом насіння та садивного матеріалу з ГМО є важливою складовою національної політики у сфері продовольчої безпеки, охорони довкілля та сталого розвитку аграрного сектору. Він дозволяє: - запобігати неконтрольованому поширенню трансгенних рослин у природному середовищі; - зменшувати ризики для здоров’я споживачів; - гарантувати якість сільськогосподарської продукції; - сприяти конкурентоспроможності українських виробників на міжнародному ринку
Шкідники запасів зерна і заходи боротьби з ними
Шкідники запасів – найбільша проблема для підприємств які зберігають та переробляють зерно. Шкідники зерносховищ здатні знищити до 50% зібраного врожаю та значно знизити якість вцілілої частини. Щоб цього не допустити потрібно добре знати, які організми завдають найбільше шкоди зерну та як його захистити. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції - є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша та пацюки. Комахи становлять велику небезпеку для врожаїв і прибутків. Їх потенціал до розмноження величезний, а тому за тривалого зберігання насіння та зерна вони можуть накопичуватися в значній кількості. На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що для розвитку більшості шкідників хлібних запасів оптимальний температурний діапазон перебуває у межах 18-32°C. Тривалі мінусові та мінімальні позитивні температури стримують їхній розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів, і вони поступово гинуть. Основні санітарно-профілактичні заходи боротьби з комірними шкідниками: Запобіжні заходи розпочинаються з підготовки зерносховищ до зберігання зерна, або продуктів його переробки. Зерносховища перед завезенням нової партії треба повністю очистити, а при необхідності провести знезараження. Проводячи очищення зерносховищ, особливо складського типу, слід особливу увагу звернути на важкодоступні місця, в яких можуть знаходиться шкідники зернових культур. Очищенню підлягає також прилегла територія та техніка для обробки і переміщення зерна. Під час засипання в сховище та зберігання, особливу увагу слід звернути на вологість зерна. Вологість у жодному разі не має перевищувати норм установлених окремо для насіння та продовольчо-кормового зерна. У разі тривалого зберігання вологість краще зменшувати на 2-4% порівняно з нормами – це значно посилює стійкість зерна до ушкодження шкідниками та обмежує їхню життєдіяльність. Одним із ефективних запобіжних заходів боротьби з комірними шкідниками зернових культур є охолодження зерна. Його можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Для цього достатньо температуру зернової маси довести до 8…10°С. При температурі 5…6°С, термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання. Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова
Снятинський відділ Коломийського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області інформує :
Дитяче харчування обов’язково має бути якісним, безпечним і корисним, адже в цьому запорука здоров’я і розвитку наших дітей. Тому до виробників і реалізаторів дитячого харчування в Україні є особливі вимоги, зокрема, щодо його маркування. Тому звертаємо увагу споживачів - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт має бути вказана додаткова інформація, зокрема: поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт; особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти; інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту і попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу; обов’язкова розширена інформація про поживну цінність, що має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину; інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання; інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування; маркування, представлення та реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не повинні містити слова "гуманізований", "материнський", "адаптований" або будь-які однокореневі слова чи похідні від них будь-якою мовою.

